Розділ 8. Функції

Функція BITAND() виконує побітову дію «І» для двох цілих параметрів.

Функція BITLSHIFT() виконує операцію побітового зсуву ліворуч свого першого аргументу. Кількість бітів, на які буде проведено зсув, визначається другим аргументом цієї функції. Зауважте, що за умови від’ємності кількості бітів зсув ліворуч перетвориться на зсув праворуч.

Функція BITOR() виконує побітову операцію «АБО» над двома своїми цілими параметрами.

Функція BITRSHIFT() виконує операцію побітового зсуву праворуч свого першого аргументу. Кількість бітів, на які буде проведено зсув, визначається другим аргументом цієї функції. Зауважте, що за умови від’ємності кількості бітів зсув праворуч перетвориться на зсув ліворуч.

Функція BITXOR() проводить побітову операцію виключного-АБО над двома цілими параметрами.

Функція ARABIC() перетворює число у римській формі запису на число у арабській формі запису.

Функція ASCIITOCHAR() повертає символ за заданим кодом ASCII символу

Функція BOOL2INT() повертає ціле значення, що відповідає даному логічному значенню. Цей метод призначений для використання логічних значень в методах, які потребують цілого значення.

Функція BOOL2STRING() повертає значення рядка символів для даного логічного значення. Цей метод призначений для використання логічних значень в методах, які потребують рядок символів

Функція CARX() повертає координату X відповідно до позиції точки в полярних координатах.

Функція CARY() повертає координату Y відповідно до позиції точки в полярних координатах.

Функція CHARTOASCII() повертає код ASCII за заданим символом.

Функція DECSEX() переводить реальне число в значення часу.

Функція INT2BOOL() повертає логічне значення за заданим цілим значенням. Цей метод призначений для використання цілих значень в методах, які потребують логічної змінної. Приймаються лише значення 0 і 1, для будь-якого іншого значення буде повернуто значення «Ні».

Функція NUM2STRING() повертає рядкове значення, що відповідає заданому числу. Зауважте, що Calligra Sheets може автоматично перетворювати числа на рядки, якщо це потрібно, отже ця функція навряд чи знадобиться.

Функція POLA() повертає кут (у радіанах) відповідно до позиції точки в декартових координатах.

Функція POLR() повертає радіус відповідно до позиції точки в декартових координатах.

Функція ROMAN() повертає число, представлене римськими цифрами. Число має бути додатне та ціле. Додатковий аргумент визначає рівень скорочення, типово 0.

Функція SEXDEC() повертає десяткове значення. Ви також можете вказати значення часу.

Функція STRING() повертає рядок за заданим числом. Вона повністю збігається з функцією NUM2STRING.

Обчислює середнє значення за колонкою бази даних у комірках, що визначаються набором умов.

Підраховує комірки, що містять числові значення, в колонці бази даних за значеннями у комірках, що задовольняють умови.

Підраховує кількість комірок з числами або буквено-цифрових значень у колонці бази даних у комірках, що задані набором умов.

Повертає єдине значення з колонки бази даних у комірках, що відповідають набору умов. Ця функція поверне помилку, якщо таких значень не існує або існує більше за одне.

Повертає максимальне значення в колонці бази даних у комірках, що визначаються набором умов.

Повертає мінімальні значення в колонці бази даних у комірках, що визначаються набором умов.

Повертає добуток всіх чисел в колонці бази даних, що визначається набором умов.

Повертає стандартне відхилення генеральної сукупності, що базується на вибірці з всіх числових значень в колонці бази даних, що визначаються набором умов.

Повертає стандартне відхилення генеральної сукупності, що базується на повній сукупності з всіх числових значень в колонці бази даних, що визначаються набором умов.

Обчислює суму чисел у колонці бази даних у комірках, заданих набором умов.

Повертає оцінку відхилення генеральної сукупності, що базується на вибірці з всіх числових значень в колонці бази даних за значеннями, що задовольняють набір умов.

Повертає відхилення генеральної сукупності, що базується повній сукупності з всіх числових значень в колонці бази даних у комірках, що задовольняють набір умов.

Отримує підсумкові дані зі зведеної таблиці.

Функція CURRENTDATE() повертає поточну дату. Вона повністю тотожна з функцією TODAY.

Функція CURRENTDATETIME() повертає поточну дату та час.

Функція CURRENTTIME() повертає поточний час за форматом, заданим параметрами локалі.

Функція DATE() повертає дату, показану у відповідності з параметрами локалі.

Функція DATE2UNIX() перетворює дату і час на значення часу unix.

Час unix — це кількість секунд після опівночі 1 січня 1970.

Функція DATEDIF() повертає різницю між двома датами.

Інтервал має одне з таких значень: "m": місяці; "d": дні; "y": роки повністю; "ym": місяців без років; "yd": днів без років; "md": днів без місяців і років

Функція DATEVALUE повертає число, що відповідає поточному дню і дорівнює кількості днів, що минули з 31 грудня 1899 року.

Функція DAY повертає день місяця заданої дати. Якщо функції не передано параметрів, буде повернуто значення поточного дня місяця.

Функція DAYNAME() повертає назву дня тижня (1..7). В деяких країнах перший день — понеділок, а у інших — неділя.

Функція DAYOFYEAR() повертає порядковий номер дня у році (1...365).

Функція DAYS() повертає різницю між двома датами у днях.

Функція DAYS360() повертає кількість днів між двома датами (дата1 та дата2) за 360-денним календарем, у якому всі місяці тривають по 30 днів. Якщо значення методу FALSE (типове значення), буде використано метод розрахунків, прийнятий у США, інакше використовуватиметься європейський метод розрахунку.

Функція DAYSINMONTH() повертає кількість днів у даному місяці року.

Функція DAYSINYEAR() повертає кількість днів у переданому їй році.

Функція EASTERSUNDAY() повертає дату, що відповідає Великодній неділі у році переданому їй як параметр.

Функція EDATE повертає дату, яка відстоїть від заданої дати на задану кількість місяців.

Функція EOMONTH повертає дату останнього дня місяця, що відстоїть від заданої дати на задану кількість місяців.

Функція HOUR повертає значення годин для поточного часу. Якщо їй не передано жодного параметра, буде повернуто поточне значення годин.

Функція HOURS() повертає значення годин у виразі часу.

Функція ISLEAPYEAR() повертає «Так», якщо переданий їй рік є високосним.

Функція ISOWEEKNUM() повертає номер тижня у році, на який припадає вказана дата. Зауважте, що ця функція сумісна зі стандартом ISO8601 — тиждень завжди починається з понеділка і закінчується у неділю. Перший тиждень року — це той тиждень, на який припадає перший четвер року.

Функція MINUTE повертає значення хвилин для поточного часу. Якщо їй не передано жодного параметра, буде повернуто поточне значення хвилин.

Функція MINUTES() повертає значення хвилин у виразі часу.

Функція MONTH повертає місяць заданої дати. Якщо функції не передано параметрів, буде повернуто значення поточного місяця.

Функція MONTHNAME() повертає назву місяця (1...12).

Функція MONTHS() повертає різницю між двома датами в місяцях. Третій параметр вказує на режим обчислення: якщо він рівний 0, MONTHS() поверне максимальну можливу кількість місяців, виходячи з кількості днів між двома вказаними датами. Якщо цей параметр рівний 1, буде підраховано лише повні місяці, що починаються зі свого першого числа і закінчуються своїм останнім днем.

Функція NETWORKDAY() повертає кількість робочих днів між початковою та кінцевою датами.

Значення вихідних має бути таким: число = числу днів, що слід додати, окрема дата або масив дат.

Функція NOW() повертає поточну дату і час. Вона повністю тотожна функції CURRENTDATETIME і написана для сумісності з іншими програмами.

Функція SECOND повертає значення секунд для поточного часу. Якщо їй не передано жодного параметра, буде повернуто поточне значення секунд.

Функція SECONDS() повертає значення секунд у виразі часу.

Функція TIME() час, показаний відповідно до параметрів локалі.

Функція TIMEVALUE() повертає число між 0 і 1, що відповідає часу доби.

Функція TODAY() повертає поточну дату.

Функція UNIX2DATE() перетворює час unix на значення дати і часу.

Час unix — це кількість секунд після опівночі 1 січня 1970.

Функція WEEKDAY() повертає день тижня для вказаної дати. Якщо вказано метод 1 (типове значення), вважається, що тиждень починається з неділі, якщо 2 — з понеділка, якщо 3 — WEEKDAY() поверне 0 для понеділка, 1 для вівторка і так далі...

Функція WEEKNUM() повертає номер тижня, що не відповідає стандартові ISO, на який припадає передана йому дата.

Функція WEEKS() повертає різницю між двома датами у тижнях. Третій параметр вказує на режим обчислення: якщо він рівний 0, WEEKS() поверне максимально можливу кількість тижнів, виходячи з різниці кількості днів між двома вказаними датами. Якщо цей параметр рівний 1, буде підраховано лише кількість повних тижнів.

Функція WEEKSINYEAR() повертає кількість тижнів в даному році.

Функція WORKDAY() повертає дату робочого дня, що відстоїть на певну кількість днів від початкової дати.

Значення вихідних має бути таким: число = числу днів, що слід додати, окрема дата або масив дат.

Функція YEAR повертає рік заданої дати. Якщо функції не передано параметрів, буде повернуто значення поточного року.

Функція YEARFRAC() повертає кількість повних днів між початковою та кінцевою датами, відповідно до базису.

Базис має бути одним з таких: 0 = 30/360 США, 1 = Фактичні/фактичні, 2 = Фактичні/360, 3 = Фактичні/365, 4 = 30/360 Європа

Функція YEARS() повертає різницю між двома датами в роках. Третій параметр вказує на режим обчислення: якщо він рівний 0, YEARS() поверне максимальну можливу кількість років, виходячи з кількості днів між двома вказаними датами. Якщо цей параметр рівний 1, буде підраховано тільки повні роки, що починаються з 1-го січня і завершуються 31 грудня.

Функція BASE() перетворює число з десятковою основою на рядкове значення з основою числення від 2 до 36.

Функція BESSELI() повертає значення модифікованої функції Бесселя In(x).

Функція BESSELJ() повертає значення функції Бесселя.

Функція BESSELK() повертає значення модифікованої функції Бесселя, що рівна функції Бесселя, обчисленій для комплексних аргументів.

Функція BESSELY() повертає функцію Бесселя, яку також називають функцією Вебера або функцією Ноймана.

Функція BIN2DEC() повертає значення, відформатоване як десяткове число.

Функція BIN2HEX() повертає значення, форматоване як шістнадцяткове число.

Функція BIN2OCT() повертає значення, форматоване як вісімкове число.

Функція COMPLEX(real;imag) повертає комплексне число у формі x+yi.

Функція CONVERT() робить перетворення з однієї одиниці виміру на іншу.

Одиниці ваги, що підтримуються: g (грам), sg (pieces), lbm (фунт), u (атомна одиниця маси), ozm (унція), stone, ton, grain, pweight (пеннівейт), hweight (центнер).

Одиниці відстані, що підтримуються: m (метр), in (дюйм), ft (фут), mi (миля), Nmi (морська миля), ang (ангстрем), parse (парсек), lightyear (світловий рік).

Одиниці тиску, що підтримуються: Pa (Паскаль), atm (атмосфера), mmHg (міліметри ртутного стовпчика), psi, Torr.

Одиниці виміру сили, що підтримуються: N (ньютон), dyn (Діна), pound (фунт сили).

Одиниці виміру енергії, що підтримуються: J (Джоуль), e (ерг), c (термодинамічна калорія), cal (IT калорія), eV (електрон-вольт), HPh (кінська сила-година), Wh (ват-година), flb (футо-фунт), BTU (БТУ — Британська теплова одиниця).

Одиниці виміру потужності, що підтримуються: W (Ват), HP (кінська сила), PS (кінська сила [німецька]).

Одиниці виміру магнітної індукції, що підтримуються: T (Тесла), ga (Гаус).

Одиниці виміру температури: C (градуси Цельсія), F (градуси Фаренгейта), K (градуси Кельвіна).

Одиниці виміру об’єму, що підтримуються: l (літр), tsp (чайна ложка), tbs (столова ложка), oz (крапля), cup (чашка), pt (пінта), qt (кварта), gal (галон), barrel (барель), m3 (кубічний метр), mi3 (кубічна миля), Nmi3 (кубічна морська миля), in3 (кубічний дюйм), ft3 (кубічний фут), yd3 (кубічний ярд), GRT або реєстрова тонна (велика реєстрова тонна).

Одиниці виміру площі, що підтримуються: m2 (квадратний метр), mi2 (квадратна миля), Nmi2 (квадратна морська миля), in2 (квадратний дюйм), ft2 (квадратний фут), yd2 (квадратний ярд), acre (акр), ha (гектар).

Одиниці виміру швидкості, що підтримуються: m/s (метрів на секунду), m/h (метрів на годину), mph (миль на годину), kn (вузлів).

Для метричних одиниць можна використовувати такі префікси: E (екза, 1E+18), P (пета, 1E+15), T (тера, 1E+12), G (гіга, 1E+09), M (мега, 1E+06), k (кіло, 1E+03), h (гекто, 1E+02), e (дека, 1E+01), d (деци, 1E-01), c (санти, 1E-02), m (мілі, 1E-03), u (мікро, 1E-06), n (нано, 1E-09), p (піко, 1E-12), f (фемто, 1E-15), a (атто, 1E-18).

Функція DEC2BIN() повертає значення, форматоване як двійкове число.

Функція DEC2HEX() повертає значення, відформатоване як шістнадцяткове число.

Функція DEC2OCT() повертає значення, форматоване як вісімкове число.

Функція DELTA() повертає 1, якщо x рівне y, у іншому випадку повертає 0. Типовим значенням y є 0.

Функція ERF() повертає значення функції помилки. З одним аргументом, ERF() повертає функцію у вигляді інтеграла між 0 та аргументом.

Функція ERFC() повертає значення додаткової функції помилки.

Функція GESTEP() повертає 1, якщо x більший або рівний y, у іншому випадку повертає 0. Типовим значенням y є 0.

Функція HEX2BIN() повертає значення, форматоване як двійкове число.

Функція HEX2DEC() повертає значення, відформатоване як десяткове число.

Функція HEX2OCT() повертає значення, форматоване як вісімкове число.

Функція IMABS(комплексне число) повертає норму комплексного числа у вигляді x+yi.

Функція IMAGINARY(рядок) повертає уявний коефіцієнт комплексного числа.

Функція IMARGUMENT(комплексне число) повертає аргумент комплексного числа у вигляді x+yi.

Функція IMCONJUGATE(комплексне число) повертає спряжене число комплексного у вигляді x+yi.

Функція IMCOS(рядок) повертає косинус комплексного числа.

Функція IMCOSH(рядок) повертає значення гіперболічного косинуса комплексного числа.

Функція IMCOT(рядок) повертає котангенс комплексного числа.

Функція IMCSC(рядок) повертає косеканс комплексного числа.

Функція IMCSSH(рядок) повертає значення гіперболічного косеканса комплексного числа.

Функція IMDIV() повертає ділення кількох комплексних чисел у вигляді x+yi.

Функція IMEXP(string) повертає експоненту комплексного числа.

Функція IMLN(string) повертає натуральний логарифм комплексного числа.

Функція IMLOG10(рядок) повертає значення логарифма за основою 10 від комплексного числа.

Функція IMLOG2(рядок) повертає значення логарифма за основою 2 від комплексного числа.

Функція IMPOWER(рядок) повертає комплексне число піднесене до степеня.

Функція IMPRODUCT() повертає добуток декількох комплексних чисел у вигляді x+yi.

Функція IMREAL(рядок) повертає реальний коефіцієнт комплексного числа.

Функція IMSEC(рядок) повертає секанс комплексного числа.

Функція IMSECH(рядок) повертає значення гіперболічного секанса комплексного числа.

Функція IMSIN(рядок) повертає синус комплексного числа.

Функція IMSINH(рядок) повертає значення гіперболічного синуса комплексного числа.

Функція IMSQRT(рядок) повертає квадратний корінь комплексного числа.

Функція IMSUB() повертає різницю декількох комплексних чисел у вигляді x+yi.

Функція IMSUM() повертає суму декількох комплексних чисел у вигляді x+yi.

Функція IMTAN(рядок) повертає значення тангенса комплексного числа.

Функція IMTANH(рядок) повертає значення гіперболічного тангенса комплексного числа.

Функція DEC2BIN() повертає значення, відформатоване як двійкове число.

Функція OCT2DEC() повертає значення, форматоване як десяткове число.

Функція OCT2HEX() повертає значення, форматоване як шістнадцяткове число.

Функція ACCRINT() повертає суму накопичених відсотків за цінними паперами з періодичною виплатою доходу. Доступні значення для періодичності: 1 — щорічно, 2 — раз на півроку або 4 — раз на квартал. Базис способу обчислення дня: 0: американський 30/360 (типовий), 1: фактична кількість днів, 2: фактична/360, 3: фактична/365 або 4: європейський 30/365.

Функція ACCRINTM() повертає суму відсотків за цінними паперами з виплатою прибутку на дату погашення. Базис — це тип відліку днів, який Ви бажаєте використовувати: 0 — американський 30/360 (типовий), 1 — фактична кількість днів, 2 — фактична кількість/360, 3 — фактична кількість/365 або 4 — європейський 30/365.

Функція AMORDEGRC обчислює амортизаційну вартість за французькою системою обліку, що використовує дегресивну амортизацію.

Функція AMORLINC обчислює амортизаційну вартість за французькою системою обліку, що використовує лінійну амортизацію.

Функція COMPOUND() повертає значення капіталовкладення за відомого основного капіталу, номінального відсотка, сумарної частоти та часу. Наприклад, 5000 грн. при 12% поквартально впродовж 5 років дасть compound(5000;0,12;4;5) або 9030,56 грн.

Функція CONTINUOUS() розраховує дохід від постійних складних відсотків за відомого основного капіталу, номінального відсотка та часу в роках. Наприклад, дохід на 1000 грн. при 10% в 1 рік становить CONTINUOUS(1000;0,1;1) або 1105,17 грн.

Функція COUPNUM() обчислює кількість купонів, виплати за якими відбудуться з дати розрахунку до дати погашення. Базис способу обчислення днів: 0: американський 30/360 (типовий), 1: фактична кількість днів, 2: фактична/360, 3: фактична/365 або 4: європейський 30/365.

Обчислює кумулятивну сплату відсотків.

Обчислює кумулятивну загальну сплату.

Функція DB() обчислює амортизацію майна за заданий строк, використовуючи рівномірний метод списання. Кількість місяців є необов’язковим параметром, якщо вона не вказується, то вважається, що їх 12.

Функція DDB() обчислює амортизацію майна за заданий строк, використовуючи метод подвійного обліку амортизації або інший метод, що вказується за допомогою множника. Множник є необов’язковим параметром, типове його значення — 2. Всі інші параметри мають бути більшими за 0.

Функція DISC() повертає ставку дисконту цінного паперу. Базис способу обчислення днів: 0: американський 30/360 (типовий), 1: фактична кількість днів, 2: фактична/360, 3: фактична/365 або 4: європейський 30/365.

Функція DOLLARDE() обчислює десяткове число на основі ціни, вказаної у вигляді дробу. Дробовий долар — чисельник дробу, який слід перетворити.

Функція DOLLARFR() повертає ціну долара дробу. Десятковий долар — число, яке слід перетворити на дріб.

Повертає строк, потрібний для досягнення капіталовкладенням бажаної величини.

Повертає показник нестійкості у роках за Маколеєм-Дауером для цінного паперу з фіксованою відсотковою ставкою.

Функція EFFECT() обчислює фактичний прибуток для номінальної відсоткової ставки (річної ставки або APR). Наприклад, 8% складені помісячно дають реальні надходження EFFECT(0,08;12) або 8,3%.

Функція EFFECT() обчислює фактичний прибуток для номінальної відсоткової ставки (річної ставки або APR). Вона тотожна функції EFFECT.

Функція EURO() перетворює значення у євро на значення у грошовій одиниці країни Євросоюзу. Цією грошовою одиницею може бути: ATS (Австрія), BEF (Бельгія), DEM (Німеччина), ESP (Іспанія), FIM (Фінляндія), FRF (Франція), GRD (Греція), IEP (Ірландія), ITL (Італія), LUF (Люксембург), NLG (Нідерланди) і PTE (Португалія).

Функція EUROCONVERT() перетворює кількість одиниць національної грошової одиниці на кількість одиниць іншої грошової одиниці у межах Європейського монетарного союзу, використовуючи євро як проміжну одиницю. Цією грошовою одиницею може бути: ATS (Австрія), BEF (Бельгія), DEM (Німеччина), ESP (Іспанія), FIM (Фінляндія), FRF (Франція), GRD (Греція), IEP (Ірландія), ITL (Італія), LUF (Люксембург), NLG (Нідерланди) і PTE (Португалія).

Функція FV() повертає майбутнє значення суми на рахунку за відомих відсотків та часу. Якщо у вас є 1000 грн. на банківському рахунку під 8%, після двох років у вас буде FV(1000;0,08;2) або 1166 грн. 40 коп.

Функція FV_ANNUITY() повертає майбутнє значення потоку виплат за відомих величини виплат, відсотка та кількості періодів. Наприклад, якщо ви отримуєте 500 грн. на рік впродовж 20 років та вкладаєте їх під 8%, загалом після 20 років будете мати FV_annuity(500;0,08;20) або 22.880,98 грн. TПід час обчислення вважається, що виплати здійснюються по закінченню кожного з періодів.

Функція INTRATE() повертає ставку інвестування у цінний папір. Базис способу обчислення днів: 0: американський 30/360 (типовий), 1: фактична кількість днів, 2: фактична/360, 3: фактична/365 або 4: європейський 30/365.

IPMT обчислює суму відсотків за користування кредитом.

Ставкою є строкова відсоткова ставка.

Строком є період амортизації. 1 для першого строку і NСтр для останнього строку.

NСтр — загальна кількість строків, за які власність амортизується (період амортизації).

ПЗ — це поточне значення у послідовності виплат.

FV (необов’язковий параметр) — це бажане (майбутнє) значення. Типово: 0.

Тип (необов’язковий параметр) визначає дату платежів. 1 означає платіж на початку строку, 0 (типове значення) — платіж наприкінці строку.

Приклад на обчислення суми відсотків у останній рік користування трирічним кредитом. Відсоткова ставка — 10% річних.

Функція IRR обчислює внутрішню ставку прибутку для послідовності грошових переказів.

Обчислює відсотки від капіталовкладення за заданий строк.

Ставкою є строкова відсоткова ставка.

Строк — це період амортизації. 1 — для першого періоду і NСтр для останнього періоду.

NСтр — загальна кількість строків, за які власність амортизується (період амортизації).

ПЗ — це поточне значення у послідовності виплат.

Функція LEVEL_COUPON() обчислює вартість облігації з фіксованим рівнем виплат. Наприклад, якщо відсоток дорівнює 10%, облігація на 1000 грн. з напіврічними купонами за відсотку 13%, що має строк завершення виплат 4 роки коштує LEVEL_COUPON(1000;0,13;2;4;0,1) або 1096,95 грн.

Функція MDURATION() обчислює показник нестійкості у роках за Маколеєм-Дауером цінного паперу з фіксованою відсотковою ставкою.

Функція MIRR() обчислює змінену внутрішню норму прибутковості (IRR) серії періодичних капіталовкладень.

Функція nominal() розраховує номінальний (фіксований) відсоток для реального (річного) відсотку за даний строк. Наприклад, щоб заробити 8% на рахунку, при щомісячному нарахуванні відсотків, вам потрібен прибуток nominal(0,08;12) або 7,72%.

Повертає кількість строків для капіталовкладення.

Сумарний поточний капітал (NPV) для ряду періодичних грошових потоків.

Обчислює сумарний капітал для ряду періодичних грошових надходжень з обліковою ставкою «Ставка». Її значення має бути додатним для прибутку, і від’ємним для витрат.

Функція ODDLPRICE обчислює розмір застави у сотнях грошових одиниць номінальної вартості. Застава має нерегулярний строк виплати відсотків.

Функція ODDLYIELD обчислює прибуток за цінним папером, який має нерегулярний строк останньої сплати відсотків.

Функція PMT() повертає кількість виплат за позикою з простими відсотками і рівними виплатами (кожна виплата має однаковий розмір).

PPMT обчислює суму сплати за вказаний період амортизації.

Ставкою є строкова відсоткова ставка.

Строком є період амортизації. 1 для першого строку і NСтр для останнього строку.

NСтр — загальна кількість строків, за які власність амортизується (період амортизації).

ПЗ — це поточне значення у послідовності виплат.

FV (необов’язковий параметр) — це бажане (майбутнє) значення. Типово: 0.

Тип (необов’язковий параметр) визначає дату платежів. 1 означає платіж на початку строку, 0 (типове значення) — платіж наприкінці строку.