КольориЗа допомогою цього модуля ви можете керувати схемами кольорів вашого робочого середовища. У вікні модуля буде показано список схем кольорів, які постачаються разом із Плазмою, та область попереднього перегляду, розташовану у верхній частині вікна. Одночасно активною може бути лише одна зі схем, але передбачено можливість редагування, отже ви зможете швидко змінити схему на потрібну. Вилучити схему можна за допомогою натискання кнопки , яку буде показано у відповідь на наведення вказівника миші на пункт теми у таблиці. Зауважте, що загальносистемні схеми вилучати не можна — кнопку відповідної дії буде вимкнено.
Список тем можна фільтрувати за допомогою поля Шукати..., яке розташовано над таблицею. Крім того, ви можете скористатися спадним списком поряд із цим полем для того, щоб лишити у списку лише або .
Якщо ваш комп’ютер з’єднано з інтернетом, ви зможете переглянути і отримати якусь з додаткових схем, створених іншими користувачами, за допомогою натискання кнопки .
Крім того, ви можете встановити збережені з інтернету або отримані у інший спосіб схеми, а також імпортувати схеми кольорів KDE 4, назви файлів яких мають формат «*.colors».
Примітка
У цьому підручнику іноді використовується поняття «поточна» схема або «активна» схема. «Поточна» схема — це набір кольорів і параметрів схеми кольорів, які було застосовано останніми, тобто той набір параметрів кольорів, який ви отримаєте, якщо натиснете кнопку . «Активна» схема — це набір кольорів, який ви змінили останнім, тобто той набір кольорів і параметрів кольорів, який ви отримаєте, якщо натиснете кнопку .
Колір акценту — колір, яким буде підсвічено фокусовані або позначені елементи. Його також буде використано для деяких інших елементів інтерфейсу, зокрема повзунків та піктограм тек. Також можна надати усім іншим кольорам відтінку кольору акценту (див. параметри схеми кольорів нижче). Якщо буде позначено пункт Використовувати колір акценту, ви зможете вибрати один з таких трьох варіантів для кольору акценту:
З поточної схеми кольорів: вибір цього варіанта до використання для підсвічених елементів схеми кольорів, а не загального кольору акценту для усіх схем. Докладніші відомості щодо редагування схем кольорів наведено у розділі нижче.
З поточного фонового зображення: якщо буде вибрано цей варіант, система автоматично видобуде відповідний колір з фонового зображення вашої стільниці.
Нетиповий: якщо вибрати цей варіант, ви зможете вказати колір з набору попередньо визначених кольорів або встановити нетиповий колір.
Для редагування або створення нових схем позначте схему у списку і натисніть кнопку , щоб відкрити діалогове вікно із трьома вкладками: Параметри, Кольори і Вимкнено. Після завершення створення схеми ви можете вивантажити її для інших користувачів, відновити початкові параметри схеми, зберегти схему із іншою назвою або перезаписати початкову схему.
За допомогою вкладки Параметри ви можете змінити деякі з властивостей, пов’язаних з використанням схеми кольорів, а також деякі параметри зміни схеми кольорів, відмінні від параметрів поточних призначених кольорів.
Застосувати ефекти неактивних вікон — якщо буде позначено цей пункт, до неактивних вікон буде застосовано ефекти станів (див. нижче). За допомогою цих ефектів вам буде простіше відрізнити активне вікно від неактивного, крім того ці ефекти можуть мати естетичне значення, залежно від ваших смаків. Деяким користувачам подібні ефекти не подобаються, оскільки, на їх погляд, вони спричиняють неприємне «блимання» під час перемальовування вікон, які стали неактивними. На відміну від ефектів стільниці, ефекти станів не потребують підтримки композитного виведення зображення і можуть працювати на будь-якому обладнанні, але працюватимуть лише з програмами KDE.
Використовувати інші кольори для неактивних позначень — якщо буде позначено цей пункт, колір поточного вибору у елементах, які втратили фокус введення, буде змінено. Таким чином можна спростити візуальне визначення елемента, де перебування фокус введення у деяких з програм, особливо тих програм, у вікнах яких буде показано декілька списків одночасно.
Затіняти впорядковану колонку у списках — якщо буде позначено цей пункт, у списках з багатьма стовпчиками (колонками) для позначення стовпчика, за елементами якого було виконано впорядкування пунктів списку, буде використано дещо відмінний, порівняно з іншими стовпчиками, колір.
Підфарбувати усі кольори кольором акценту — якщо позначити цей пункт, усі кольори стільниці набудуть певного відтінку кольору акценту. Керувати часткою кольору акценту у кольорах стільниці можна за допомогою повзунка Потужність підфарбовування.
Зробити смужки заголовків вікон розфарбованими у колір акценту — якщо позначити цей пункт кольори смужки заголовка та заголовка вікон набудуть відтінку кольору акценту. Активні вікна матимуть більшу частку кольору; для неактивних вікон домішка кольору акценту буде меншою.
Контрастність — за допомогою цього повзунка можна керувати рівнем контрастності затінених елементів, зокрема рамок блоків і тривимірних ефектів, що використовуються у більшості стилів. Нижчі значення призведуть до низької контрастності, отже плавніших переходів, а вищі значення зроблять подібні елементи помітнішими.
Вкладку Кольори призначено для зміни кольорів у активній схемі кольорів.
Створити або змінити схему можна простим клацанням кнопки проби у списку кольорів з наступним вибором нового кольору. Рекомендуємо вам після внесення всіх змін зберегти вашу схему кольорів.
Набір Типові кольори, які буде показано спочатку, насправді не є набором у сенсі Плазми (див. наступний розділ), — це лише зручне представлення ролей кольорів у спосіб, що спрощує редагування усієї схеми. Під час створення схеми кольорів, зазвичай, ці кольори змінюють першими, а інші набори за потреби використовують для коригування певних кольорів.
Зауважте, що у Типових кольорах передбачено ролі для всіх наборів. Наприклад, «Тло перегляду» відповідає ролі «Звичайне тло» у наборі «Перегляд». Крім того, встановлення кольорів, які не пов’язано з певним набором, змінює колір у всіх наборах. (Винятком є зміна значення параметра «Неактивний текст», яка призводить до зміни кольору у всіх наборах, окрім набору «Вибір»: існує окремий колір, «Неактивний текст вибраного», для неактивного тексту у наборі «Вибір».) Деякі з ролей взагалі відсутні у Типових кольорах, їх можна змінити (за потреби) після вибору відповідного набору.
У Плазмі схему кольорів розбито на декілька наборів за типами елементів інтерфейсу користувача, ось так:
Перегляд — елементи, призначені для показу даних, зокрема списки, ієрархічні списки, поля для введення тексту тощо.
Вікно — елементи вікон без кнопок і переглядів.
Кнопка — кнопки або подібні елементи.
Вибране — вибрані фрагменти тексту або пункти.
Підказка — елементи панелей підказок, панелей довідки «ЩО це?» та інші подібні елементи.
Доповнення — області вікна програми із альтернативною схемою кольорів, зазвичай, із темним тлом у світлих схемах кольорів. Прикладами областей із цією оберненою схемою кольорів є інтерфейс виходу із системи, екран блокування та повноекранний режим для деяких програми.
У кожному з наборів міститься декілька ролей кольорів. У кожному з наборів ви побачите однакові ролі. Всі кольори пов’язано з одним з наведених вище наборів.
Кожен набір кольорів складається з декількох ролей, які є у кожному з наборів. Окрім звичайного кольору тексту і звичайного кольору тла, маємо такі ролі:
Альтернативне тло — використовується, якщо для кращого розпізнавання елементів потрібна незначна зміна кольору тла. Цей колір може бути використано, наприклад, як колір заголовка, але здебільшого його використовують для почергової зміни кольорів рядків у списках, особливо з декількома стовпчиками, подібна зміна кольорів спрощує аналіз вмісту рядків.
Текст посилання — використовується для гіперпосилань або позначення чогось, що можна відвідати, або для показу взаємозв’язків.
Текст відвіданого — використовується для позначення чогось (наприклад гіперпосилання), що вже було відвідано або чогось, що є «застарілим».
Активний текст — використовується для позначення активного елемента або звернення уваги, наприклад нагадування, сповіщення. Крім того, використовується під час показу наведення вказівника миші на гіперпосилання.
Неактивний текст — використовується для позначення тексту, який не повинен привертати надмірної уваги, наприклад коментарів, субтитрів, неважливих відомостей тощо.
Негативний текст — використовується для показу помилок, сповіщень про невдале завершення, сповіщень про небезпеку виконання певних дій (наприклад небезпеку відвідання вебсторінки або контекст небезпеки) тощо.
Нейтральний текст — використовується для привернення уваги, якщо іншу роль використати не можна, наприклад у попередженнях, для позначення убезпечених/зашифрованих даних тощо.
Позитивний текст — використовується для повідомлень про успішне завершення або позначення надійних даних тощо.
Подібно до ролей тексту, у програмі передбачено декілька додаткових ролей «декорацій», які буде використано для малювання ліній або затінювання елементів інтерфейсів користувача (хоча, за певних обставин, перші може бути використано з цією метою, останні ролі не пов’язано з показом тексту). Серед цих ролей:
Декорація під фокусом — використовується для позначення елемента, на якому перебуває фокус введення даних.
Декорація під вказівником — використовується для позначення наведення на об’єкти вказівника миші, наприклад показу ефекту «підсвічування» кнопок.
Окрім того, за винятком неактивного тексту, передбачено відповідні ролі тла для кожної з ролей тексту. У поточній версії (за винятком звичайного і альтернативного тла) ці кольори не вибираються користувачем, а автоматично визначаються на основі кольору звичайного тла і відповідного кольору тексту. Переглянути ці кольори у дії можна вибором одного з наборів кольорів, відмінного від «Типових кольорів».
Вибір ролей кольорів є справою розробника програми. Наведені вище настанови відповідають типовому використанню кольорів.
Як ми вже зауважували, інструмент керування вікнами має набір для власних ролей, незалежний від інших наборів. Доступ до цих кольорів (у поточній версії) можна отримати лише у Типових кольорах. Серед ролей інструменту керування вікнами:
Активна смужка заголовка — використовується для малювання тла смужки заголовка, рамки і/або декорацій активного вікна (тобто вікна, яке перебуває у фокусі). Не у всіх декораціях (обрамленнях) вікон цей колір використовуватиметься однаково, у деяких для малювання смужки заголовка може бути просто використано колір «Звичайне тло» з набору «Вікно».
Текст активної смужки заголовка — використовується для малювання тексту смужки заголовка, якщо колір «Активної смужки заголовка» використовується для малювання тла смужки заголовка. Крім того, може бути використаний для малювання інших елементів переднього плану, які використовують колір «Активна смужка заголовка» для малювання тла.
Ролі «Неактивна смужка заголовка [текст смужки заголовка]» подібні до наведених вище, але для неактивних вікон.
Кольори ефектів станів з цієї вкладки застосовуються до елементів інтерфейсу у неактивних (вікнах без фокусу, лише якщо позначено пункт Застосувати ефекти неактивного вікна) або вимкнених станах. Якщо ви зміните ефекти, зміниться вигляд елементів у цих станах. Зазвичай, контрастність неактивних елементів буде зменшено (текст буде менш контрастним порівняно з тлом) так само, як інтенсивність. Контрастність вимкнених елементів буде значно зменшено, вони виглядатимуть значно темнішими або світлішими, ніж інші елементи інтерфейсу.
До кожного зі станів (ефекти кожного з них визначаються незалежно) передбачено три типи ефектів. Цими ефектами є інтенсивність, колір і контрастність. Два перших ефекти (інтенсивність і колір) керують основним кольором, а останній (контрастність) керує співвідношенням кольорів тексту і тла.
За допомогою параметра «Інтенсивність» можна зробити світлішим або темнішим колір елементів. Середнє розташування повзунка залишає колір незмінним. Серед можливих ефектів:
Затінити — у керований спосіб робить кольори всіх елементів світлішими або темнішими. Пересування повзунка до кожної з позначок лінійки збільшує або зменшує загальну інтенсивність (або видиму яскравість) за абсолютною величиною.
Затемнити — змінює інтенсивність відносно початкового значення. Середнє між середнім і максимальним значеннями розташування повзунка призведе до зменшення інтенсивності кольорів вдвічі. Мінімальне значення параметра призведе до збільшення інтенсивності кольорів вдвічі.
Освітлити — протилежність до «Затемнити». Освітлення можна вважати зміною «відстані від білого кольору», а затемнення — зміною «відстані від чорного». Мінімальне значення даватиме колір вдвічі «віддаленіший» від білого, ніж початковий, значення на півдорозі між середнім і максимальним — колір з інтенсивністю на півдорозі між початковим кольором і білим
Параметр «Колір» також змінює загальний колір, але зміна не обмежується лише інтенсивністю. Серед доступних ефектів:
Прибрати насичення — змінює відносну насиченість кольору. Середнє значення повзунка не змінюватиме насиченості; максимальне — даватиме сірий колір з видимою інтенсивністю рівною інтенсивності початкового кольору. Менші значення збільшуватимуть насиченість, віддаляючи колір від сірого або роблячи його «живішим» за початковий.
Згасання — плавне змішування початкового кольору з еталонним кольором. За розташування повзунка у мінімальній позиції не призводить до змін; у максимальній позиції буде використано еталонний колір.
Затінення — подібне до «Згасання», але з пересуванням повзунка у максимальну позицію колір (відтінок і насиченість) змінюватимуться швидше, а інтенсивність повільніше.
Ефекти контрастності подібні до ефектів кольорів, але їх буде застосовано до тексту на основі еталонного кольору тла, зменшення насиченості при цьому не передбачено. Ефект «Згасання» призводить до швидшого згасання кольору тексту, але довше зберігає колір, а за використання ефекту «Затінення» колір тексту змінюється швидше, але довше підтримується інтенсивність (тут під «довше» ми маємо на увазі вищі значення на відповідному повзунку). Для ефектів контрастності мінімальне значення призводить до мінімальних змін, а максимальне значення призводить до повного зникання тексту на фоні тла.