Засіб вибору даних — інструмент, за допомогою якого ви можете без проблем видобути дані із файлів зображень. Загалом, процес видобування складається з таких кроків:

Можливе додавання декількох кривих вибору даних. Такий варіант обробки зображення корисний, якщо на кресленні є декілька кривих, які потребують цифрування. Активною буде та крива, пункт якої позначено на панелі Навігація проєктом — програма обчислить координати точки, у якій було виконано клацання на кресленні і додасть їх до електронної таблиці даних.

Обчислені дані зберігатимуться у різних стовпчиках таблиць даних засобу вибору даних. Ці стовпчики поводитимуться так само, як стовпчики у звичайній електронній таблиці, ними можна скористатися як стовпчиками джерел даних для кривих на створених вами кресленнях.

У засобі вибору даних передбачено підтримку процесу видобування даних за допомогою декількох допоміжних засобів. Для точнішого визначення точок можна скористатися програмним збільшувальним склом із декількома рівнями збільшення. Крім того, можна посунути останню позначену точку за допомогою натискання клавіш зі стрілками на клавіатурі. Також, при читанні точок даних із позначками похибок засіб вибору даних автоматично створюватиме стовпчики із позначенням кінцевих точок позначок похибок. Ці точки можна посунути за допомогою миші для зазначення їх точної довжини (відстані від точки даних).

Описану вище процедуру видобування даних з імпортованого креслення можна застосовувати, якщо ви маєте справу зі скінченним набором точок на графіку. Якщо ж криві на кресленні намальовано суцільними лініями, засобом вибору даних LabPlot можна скористатися для читання даних у (напів-)автоматичному режимі. Для цього, після створення об’єкта вибору даних кривої у описаний вище спосіб, перемкніть мишу у режим роботи «Позначення сегментів кривої». Програма розпізнає і підсвітить криві на кресленні. Після клацання на підсвіченій кривій (або одному з її сегментів) буде створено набір точок уздовж кривої. Довжина сегмента та щільність створених точок (відстань між двома точками) можна скоригувати самому. На наведеному нижче знімку після перемикання у режим сегментів було підсвічено усі чорні лінії (зеленим кольором). У цьому випадку криву було розпізнано як один сегмент, отже, для цифрування достатньо одного клацання на сегменті: програма сама автоматично розташує точки вздовж кривої.

У багатьох випадках креслення є не таким простим, як наведене вище (одна чорна крива на білому тлі) — на кресленні можуть міститися лінії сітки, декілька кривих різних кольорів та різної товщини, а тло може бути не білим. У таких випадках автоматичне визначення кривих може не спрацювати (буде підсвічено надто багато об’єктів або не буде підсвічено нічого). Щоб допомогти засобу вибору даних належним чином визначити криві, користувач може обмежити дозволені діапазони кольорів точок у просторах кольорів відтінок-насиченість-значення (або відтінок-насиченість-інтенсивність). Для вилучення небілого тла можна обмежити діапазон для кольору тла. На програмному рівні, кожен піксель на зображенні буде перетворено на чорну або білу крапку. Чорними вважатимуться лише ті крапки, які потрапляють до визначеного користувачем діапазону значень відтінку, насиченості, значення кольору та його інтенсивності точок кривої і не є визначеним користувачем тлом.

На наведених нижче знімках вікон сині криві початкового зображення спроєктовано шляхом відповідного звуження дозволених діапазонів у просторі кольорів (зверніть увагу на пік для синього кольору на гістограмі для відтінку). Трансформоване чорно-біле зображення містить лише потрібні нам криві. Визначити самі криві і встановити розташування їхніх точок за допомогою засобу вибору даних просто.

Подібно до Робочого аркуша, поточну видиму область на панелі засобу вибору даних можна експортувати. Опис підтримуваних форматів зображень наведено у розділі щодо діалогового вікна експортування.