Ви можете позначити пункт Показувати індикатор розкладки, щоб система показувала у системному лотку назву відповідної мови у стандарті ISO. Ви можете наказати програмі показувати індикатор, навіть якщо увімкнено всього одну розкладку. Наказати програмі показувати національний прапор замість коду ISO можна позначенням пункту Показувати прапорець.

Якщо ви виберете правила перемикання Програма або Вікно, перемикання розкладки буде стосуватися відповідно тільки тієї поточної програми або поточного вікна. За використання варіанта Загальне перемикання здійснюватиметься у всіх програмах, а за допомогою пункту Стільниця можна обмежити перемикання лише поточною віртуальною стільницею.

Головні скорочення — це скорочення для перемикання розкладок, які обробляються X.org. Скорочення 3-го рівня — це скорочення для перемикання третього рівня поточної розкладки (якщо такий у ній передбачено), які обробляються X.org. Можна використовувати скорочення, що складаються лише з клавіш-модифікаторів. Альтернативне скорочення — це скорочення для перемикання розкладок, яке обробляється Плазмою. У цьому скороченні не можна використовувати комбінації, що складаються лише з клавіш-модифікаторів, у певних ситуаціях такі скорочення непрацездатні (наприклад, якщо відкрито контекстне меню або задіяно зберігач екрана).

Якщо ви позначите пункт Налаштувати розкладки, ви зможете додати або вилучити розкладки клавіатури, між якими відбуватиметься перемикання у разі потреби.

Натискання кнопки Додати призведе до відкриття діалогового вікна, за допомогою якого ви зможете вибрати нову розкладку та її варіант, мітку і клавіатурне скорочення.

Список розкладок праворуч від мітки Розкладка у вікні Додавання розкладки можна звузити за допомогою спадного списку Обмежити вибір за мовою. Ви також можете натиснути кнопку Перегляд, щоб переглянути вибрану розкладку у окремому вікні.

Впорядкувати розкладки у списку можна за допомогою кнопок зі стрілочками вгору і вниз. Верхня розкладка у списку буде типовою.

Цим пунктом можна буде скористатися, лише якщо вами визначено більше за дві розкладки.

Запасні розкладки надають вам змогу перемикатися між якоюсь їхньою частиною без втрати доступу до решти. Наприклад, ви можете використовувати три мови: англійську, українську та німецьку, але перші дві використовувати часто, а третю — лише іноді. У такому разі ви можете налаштувати перші дві розкладки як основні (встановити значення Кількість основних розкладок рівним 2), а німецьку зробити запасною: коли ви перемикатимете розкладки за допомогою клавіатури або лівої кнопки миші, доступними будуть лише основні розкладки, але ви завжди зможете отримати доступ до третьої розкладки за допомогою контекстного меню.

Після вибору запасної розкладки вона замінить собою останню основну розкладку (так зроблено з технічних міркувань, — зазвичай, загальні клавіатурні скорочення працюють на основі першої активної розкладки, отже під час користування запасними розкладками надійніше залишати серед основних першу розкладку).

Оскільки у X.org передбачено можливість перемикання лише між 4 розкладками, використання «запасних розкладок» надає змогу обійти це обмеження: користувач може мати до 4 основних розкладок (керованих X.org), але більше 4 запасних розкладок (керованих програмою перемикання розкладок). Отже користувач може без обмежень зручності користуватися кількістю розкладок до 8 (обмеження у 4 запасних розкладки також може бути зняти у наступних версіях програми для перемикання розкладок).