У цьому розділі наведено короткий опис протоколу віддаленого буфера кадрів (Remote Frame Buffer), який використовується Remote Desktop Connection та іншими сумісними системами. Якщо ви вже знайомі з протоколом віддаленого буфера кадрів, ви можете просто не читати цей розділ.
Реалізація високого рівня системи, яка використовує протокол віддаленого буфера кадрів, відома як Virtual Network Computer (віртуальний мережевий комп’ютер), цю назву часто замінюють на абревіатуру VNC.
Віддалений буфер кадрів (Remote Frame Buffer або скорочено RFB) — це простий протокол для віддаленого доступу до графічних інтерфейсів користувача. Це протокол працює на рівні буфера кадрів, грубо кажучи, відповідає за показ зображення з екрана, це означає, що його можна застосувати для всіх систем, які працюють з вікнами (зокрема, X11, Mac® OS і Microsoft® Windows®). Програми, що працюють з віддаленим буфером кадрів написано для багатьох платформ, часто ці програми можна вільно поширювати.
У термінах протоколу віддаленого буфера кадрів програма, яку запущено на комп’ютері, на якому працює користувач (де міститься дисплей, клавіатура і пристрій вказівника), називається клієнтом. Програма, яку запущено на комп’ютері, де розташовано буфер кадрів (і де виконуються система керування вікнами і програмами, якою віддалено керує користувач) називається сервером. Remote Desktop Connection — це клієнт протоколу віддаленого буфера кадрів для KDE. Desktop Sharing — це сервер протоколу віддаленого буфера кадрів для KDE.
Для надсилання зображення буфера кадрів потрібно передати досить значний об’єм інформації мережею, отже, віддалений буфер кадрів найкраще працює у відгалуженнях мережі з високоякісними з’єднаннями, зокрема у локальній мережевій системі. Remote Desktop Connection можна використовувати і за інших умов з’єднання, але в такому разі швидкодія програми може залишати бажати кращого.