ПаралаксПаралакс — це видима зміна розташування об’єкта, за яким ведеться спостереження, внаслідок зміни розташування спостерігача. Приклад: простягніть руку перед собою і зауважте точку, на яку вказує ваша рука. Нахиліть голову праворуч, тепер здається, що рука вказує на точку, яка знаходиться ліворуч від точки, яку ви раніше зауважили. Нахиліть голову ліворуч, вам здаватиметься, що рука вказує на точку, правішу від зауваженої.
Оскільки Земля обертається навколо Сонця, точка, з якої ми спостерігаємо небо постійно змінює своє розташування у просторі. Через це слід очікувати на появу ефекту річного паралакса, коли нам видаватиметься, що точки розташування наближених до нас об’єктів «хитаються» туди і сюди у результаті руху нашої планети навколо Сонця. Це хитання і справді має місце, але відстань навіть до найближчих зірок є настільки великою, що для того, щоб виявити це хитання, слід провести дуже ретельні дослідження за допомогою телескопа[2].
Сучасні телескопи надали астрономам можливість використовувати річний паралакс для вимірювання відстані до найближчих зірок за допомогою триангуляції. Астрономи ретельно вимірюють розташування зірки у два різних дні, розділені у календарі шістьма місяцями. Чим ближчою до Сонця є зірка, тим більшим буде її видимий зсув у розташуванні у ці два дні.
За шість місяців Земля проходить половину свого шляху орбітою обертання навколо Сонця; відстань між двома розташуваннями Землі, розділеними шістьма місяцями, дорівнює 2 астрономічним одиницям (скорочено а.о.; 1 а.о. — це відстань від Землі до Сонця, близько 150 мільйонів кілометрів). Здається, що це дуже велика відстань, але навіть найближча до Сонця зірка (альфа Центавра) знаходиться на відстані у 40 трильйонів кілометрів. Тому річний паралакс є дуже маленьким, зазвичай, меншим, ніж одна кутова секунда, а це лише 1/3600 одного градуса. Зручною одиницею виміру відстані до найближчих зірок є парсек, це слово походить від скорочення «паралакс-секунда». Один парсек — це відстань до уявної зірки, яка має видимий паралактичний кут у одну кутову секунду. Ця відстань рівна 3,26 світловим рокам або 31 трильйону кілометрів[3].
[2] Давньогрецьким астрономам було відомо про паралакс. Оскільки вони не могли виявити річного паралакса у розташуваннях зірок, вони зробили висновок про те, що Земля не може рухатися навколо Сонця. При цьому вони не взяли до уваги те, що зірки знаходяться у мільйони разів далі від нас, ніж Сонце, а отже ефект паралакса неможливо побачити неозброєним оком.
[3] Астрономи так вподобали цю одиницю, що тепер використовують для більших відстаней назви «кілопарсек» для вимірів відстаней всередині галактики, і «мегапарсек» для вимірів міжгалактичних відстаней, навіть не зважаючи на те, що ці відстані завеликі, щоб можна було говорити про якийсь справжній, придатний для вимірювання паралакс. Для визначення таких відстаней потрібні інші методи